Чи потрібно підприємцю під час продажу алкогольних напоїв у разі використання розрахункових книг вказувати в них цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку?

Правові основи застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Форму та зміст розрахункових документів, зокрема, фіскального касового чека на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 та розрахункової квитанції за формою № РК-1, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.201.201.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 внесено зміни до Положення № 13 щодо обов"язків з 01.10.2021 вказувати у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без винятку РРО та ПРРО, цифрового значення штрихового алкогольні

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб"єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов"язані, послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених Законом № 265.

Також ст. 5 Закону № 265 передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше ніж 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книг (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

В той же час, на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не проводиться до моменту усунення несправностей.

Водночас, згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або поновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи, обнулення оперативної пам"яті) – за час роботи, що передувала виходу РРО з ладу або відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

Пунктами 2 та 4 розд. IV Положення № 13 визначено, що розрахункова квитанція складається з двох частин – корінця та відривної частини. Корінець розрахункової квитанції повинен, зокрема, містити такий обов"язковий реквізит як рядки для запису даних про товари (послуги), а при реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів – назва товару (з додатковою вказівкою марки для палива) та його вартість.

При цьому Закон №265 та Положення №13 не містять заборони відображення (вказівки) у розрахункових документах інших (необов"язкових) реквізитів.

Враховуючи викладене вище та з метою виконання вимог Положення № 13, суб"єктам господарювання, у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книги, такий реквізит як цифрове значення штрихового коду (серія та номер) марки акцизного податку на алкогольні напої рекомендуємо вказувати в корені розрахункової квитанції напроти даних відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії.